Долинська районна Станція юних техніків

Календар
«  Май 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Головна » 2017 » Май » 3 » «Українська революція 1917 – 1921 рр. ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА»-найтрагічніша сторінка в історії українського народу»
09:48
«Українська революція 1917 – 1921 рр. ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА»-найтрагічніша сторінка в історії українського народу»

З метою відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років 28 квітня 2017 року в Долинській районній Станції Юних техніків завідувач відділу методичного Косар Я.Г. провела виховну годину для гуртківців на тему «Українська революція 1917– 1921 рр. ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА»- злочинний захід польського комуністичного режиму проти українського населення на окупованих Польщею українських етнічних землях 1947 року» .

Метою заходу було ознайомити гуртківців з історією України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Під час виховної години розглядалися такі питання: Примусова депортація українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на території Польської держави, що до 1945 належали Німеччині. Акт геноциду протии українського народу.

09.09.1944 між комуністичними урядами УРСР і Польщі було підписано угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах. Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово і з застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення - позбавлення прав українців на землю, ліквідація рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші. В жовтні 1944 -серпні 1946, за даними польських джерел, було переселено 482 тис. осіб. Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил - Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі. Приводом до початку “В.О.” стала загибель 28.03.1947 в р-ні с. Яблонне (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (ком.-майор С. Хрін) заступника міністра оборони Польщі ген. К. Свєрчевського. В цей же день на засланні політбюро ППР було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське. 28.04.1947 (за ін. даними - 24.04.1947) о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (бл.17 тис. чол.) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської служби безпеки.) оточили місцевості, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. “В.О.” проводились під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р.Жимерські. Депортаційні заходи проходили в три етапи: 1-й - з 28.04. до 15.06.1947 виселялись українці з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2-й - до 30.06.1947 виселялось українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів. Протягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено населення з решти повітів Закерзоння. На 31.07.1947 за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 чол., убито 655 чол. заарештовано 1466 членів українського руху Опору. Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.

Ярослава григорівна зазначила, що потрібно продовжувати збереження нашої політичної незалежності зараз, коли історія вкотре випробовує нас.Тож треба бути пильними. Нехай різноманітні оманливі гасла не зводять нас на манівці. Адже як казав Кобзар (до речі, у своєму геніальному й пророчому «Заповіті»), лише «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Загалом, у разі поглинання нас іншою державою не варто сподіватися на покращення нашого життя, бо це робиться лише з однією метою – використати наші ресурси (і людські також) для власного зиску.

Гуртківцям запам'яталася ця виховна година. Вони винесли правильні уроки з Української революції 1917 – 1921 рр .Оскільки тепер, через сто років після подій тієї української революції, Україні доводиться знову переживати схожі події. Потрібно утвердити нашу незалежність, бо якщо ми припустимось помилки знов, то історія може більше не надати нам шансу для її виправлення. Окрім того, ціна цих помилок є дуже високою.

 

Переглядів: 46 | Додав: vitusja05 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar